«Найважчий злочин»

Наші губи на відстані взмаху вій.
Твої очі – моя вічна безодня.
У мене від тебе не те що метеликів рій,
У мене від тебе моря усі стали безводні.

Наші губи на відстані прірви слів,
Хоча краще б уста скріпили.
Я б із радістю соті днів 
Обіймала б тебе, доки  нас не звільнили.

Наші губи на відстані товщі води,
У якій за хвилину розтануть всі мрії.
Я стою на колінах, балагаю не йди.
Ти також вже потрохи дурієш.

Наші губи на відстані дотику рук.
Безпощадні звуки нас розділяють.
Я з тобою, слухаю серця стук,
Доки в нас із «але» всі знайомі стріляють.

Наші губи на відстані « я кохаю».
Повтори соті раз і заплющ чорні очі.
Я знесилено тіло твоє вдихаю.
Ти був найважчий мій злочин.