Ти знаєш іноді я думав впасти з криші,
або під поїзд кинутись, навіть вени вскрити,
щоб не носити на собі оцей тягар душі,
за вікном сльози, падають дощі
і за моєю головою плаче сильно дурка
на, шо надіялась, ти вже щаслива сука,
та я  не дам своїм мозгам взлетіти в небо знай, а він тебе і далі називає ніжно зай
шукай носки в кімнаті, стірай його труси,
губами злизуй сльози, радість загуби,
ти не забула як сказала, що мене не відпустиш...гм...а я від болі лусну...снишся часто від того я  не висипаюсь я загубив всі запахи крім твоїх ароматів пуста кімната прокурена уся від диму який же я дурак, що перший блядь тебе не кинув....
Там де було щастя 
Там тепер уже журба 
Заберіть мене у мене ж крил нема 
Це моя вина,  що душа моя давно пуста, давно холодна... 2р.