Я не знав чи я провернусь і коли,
Коли йшов шукати щастя у світи.
Стільки років вже пройшло — душа щемить
Знаю, що мене чекаєш ти.
Я залишу справи всі на кілька днів,
Суєта щоденна може зачекати.
Сяду в поїзд і повернусь в рідний дім,
Де мене завжди чекає мати.

Приспів:
Мамо, моя мамо, рідна моя ненько
Ти мене будь-ласка розбуди раненько,
Я візьму відерце, піду до криниці
І тобі напитись принесу водиці.

Ми з тобою тихо сядем у садку,
Посміємось, попечалимось удвох.
Скільки суму було на твоїм віку,
Та ніхто не знає, видно тільки Бог.
Я поїду, ти залишися сама
І будеш на мене кожен день чекати.
Буде гріти мене думка лиш одна:
Десь в віконці виглядає мене мати.