Туман, туман долинами,
Тяжко жити з ворогами
Гірнякові на чужині,
Не в діброві, полонині.

Сонце гріє, вітер віє,
Гірнякові серце мліє,
Плаче, тужить за горами,
Що не зжився з долинами.

Як я, браття, тут сконаю,
Завезіть мя там, де знаю,
завезіть мя на Вкраїну,
Де родився, най там згину.

Ой, помалу-помаленьку
Котять сльози доличеньку
Зірви, мила, яворину
Гірнякові на спомину.

Ой помалу-помаленьку
Котять сльози доличеньку,
Ані м'яти, ані рути,
Десь тут гірняк мусить бути.