Чорний птах розправив крила
Біль і смуток полонили
Україну
мов дівчину
обійма печаль.
Розділю печаль з тобою
І нехай над головою
Білим птахом
Відлітає
У блакитну даль.
Пр.
Я нікому не віддам твою весну.
Край зелений і незайману красу.
Дикий ліс,квітучий яблуневий сад.
Тиху велич переплетених карпат.
Україно,моя радість і журба.
Моя тиха,віком стомлена, сльоза.
Ми разом з тобою будемо завжди.
Моя пісне білим голубом лети.

Ланцюгом могутні гори
Затягли її простори
Україна
Мов дитина
Притулилася.
Зачароване красою
І блискучою росою
Жовте сонце
Охоронцем
Зупинилося