вона рахувала зірки на небі
кохала його щиро всем сердцем
але те кохання що було
для неё давно вже забуто
не віре що  не потрібна
не віре що все вже погасло
і лише тільки сльози в долоні
і більше не потрібно любити
ніхто не пом,ятає як було
ніхто не пом,ятає навіщо
лише вогонь і стара фотокартка 
що перетворилась на попіл
для інших не було проблеми
для інших у неё все добре
і ёй так хотілось сховатись
але всього світу замало
і з часом все буде добре
 і доки ця пора не настане
сховає сльози під окуляри
кому так треба, кому так треба?