Мамо! не плач, не бійся, не кричи.
Як призвуть мене, то я піду зі зброєю на плечі
А ти надійся, вір і жди
Та знай що син пішов, заради Української землі.

Я знаю, що найважче буде це тобі.
Сидіти й думати живий я ще, чи ні.
Ти зрозумій, не можу я сидіти тут
Й дивитись, як там браття наші мруть.

Я все віддам що маю я, це Україна це земля моя.
Хай буде важко й страшно від незнання,
Того, що буде завтра чи за мить
Та Україну - неньку я не дам занапастить!