Текст: Сергій Скальд 

Вітер тихо хитає 
Траву на курганах дідів, 
Вітер тихо питає 
Чи душі ще їхні живі? 

Приспів: 
Та ,чомусь ,завжди мовчить старий курган, 
Скільки б вітер не просив та не благав… 
Тільки дощ сумний закапає згори: 
«Помовчи і ти брат, помовчи». 

1. Крізь терени часу вітер пригадав 
Як коня у чистім полі не догнав, 
Як рубали шаблі на смерть ворогів, 
Як співали пісню наші козаки. 

Приспів.

Стогне вітер – брате: «Встаньмо ,козаки! 
Я б своє безсмерття дав вам на віки, 
Сумно так самому по степах літать, 
Краще я із вами ляжу спочивать» 

Приспів.