Спить село, де зарощені трави,
Вітерець в верболозах заснув.
Десь заграла плакуча гітара,
Там дівчина стрічає весну.

Ти поїдеш далеко-далеко
Так далеко від мого села
І ніколи мене не згадаєш
Що у тебе дівчина була

Ти поїдеш далеко-далеко
І мене покидаєш одну
І ніколи мене не згадаєш,
А з другою зустрінеш весну.
Рік пройшов у тяжкому чеканні
І прийшла довгождана весна.
Дівчинонька прийшла до калини
А милого нема та й нема.

І нема вже його і не буде,
Бо така вже дівоча судьба.
Будеш знати, як хлопців кохати,
І як вірить у їхні слова.