здається, я такий втомлений
що склеюються руки
що склеюються лікті і кисті

боже, я настільки втомлений
і навіть немає потреби писати про це тобі

тепер ти живеш десь сховавшись у моїх порожніх стегнах
тепер ти сидиш на вухах тримаючись за моє волосся
тепер ти не заважаєш 
і навіть немає потреби писати про це тобі

коли я нарешті почую пісні сирен
коли я осліпну на одне око
ти прикладеш свою теплу долоню до іншої вени
і я дико сумуватиму за тобою