"Скрипка, моя душа"
на слова Володимира Домшинського
1.Чому так плаче скрипка в скрипаля?
Чому цей плач так серце моє крає?
До щему мою душу спопеля
І холодом усе ядство проймає.
2.Бо як болять в мені її жалі
За тим чого ніколи не вернути,
А падо-лист кружля мов журавлі
Якого не спинити, не збагнути.
приспів
Скрипко моя – любко моя, грай, грай,грай
Ніжно, щиро як кохана – промовляй 
Своїм співом моє серце – звеселяй 
Скрипко моя – любко моя, грай, грай,
грай, грай.
3.Із року в рік той жаль мене пройма
Душа болить і незнайдеться слова
Хоч білить скроні подихом зима
Та в серці квітне ніжна твоя мова.
4.# Чому-ж мені далася ти взнаки,
Що із лиця сльозу утерти мушу
Тобі одній несу через роки
Свою любов, свою бентежну душу.
приспів
програш
приспів 2р.