Цей божевільний світ не дасть мені покою , сьогодні новий день а все знову по колу. Ми граєм ролі там бачим чорно-білі сни, де вже буденним став прихід весни. Час нас з’єднає день за днем, кожну секунду, я помиляюсь знову більше не буду. як лялька вуду весь колотий голками зрад . на жаль іду до дому так і не дізнавшись правди. Де вона. Я роблю ще ковток вина, і повторяю це до поки не дістанусь дна, пляшка пуста і вже під ранок болить голова. Ти розумієш що це все твоє життя. 
І ця мелодія під неї знову я не я, тільки музика тримає тут моє життя, проходить день за днем, і крутиться земля і що же називають словом душа?