По вулицям містами, бродить тишина
Фонарь на пів района, а далі темнота...
За перулками - чую вистріли крики
Но знаєте - люди вже до цього звикли.

Інколи в такі моменти стає страшно!
Вроді би всьо добре, а на душі важко.
Одно допомагає то музика в наушниках
Допомагає просто, з місця зрушити.

Неважно шо грає, чи реп, чи рок
Таке відчуття, лечу до зірок
Навіть якшо, на всю рве "даб-степчик"
Я під ніс читаю свій собственний репчик.

Проходя мімо біля заброшеного зданія
Таке відчуття якби в мене завдання...
Пройти місію, оби мене не вбили,
Коли позаду кричать якісь "дибіли"

Сонце зайшло і з"явилися зірки
Сумно, - але все ж таки
Музика кипить, і я роблю кроки в боки
Не стане доки спокій, чекає світ широкий.

Йти так під музику, так я не проти
Тому для мене тільки те і наркотик
Музика моя, ніщо так не вставляє
Тобі не зрозуміти що я відчуваю

Ти будеш вкалувати, собі всяку дурь
Музика вбиває, гірше чим інсульт
Я собі з кайфом, який в ухах грає
Готовий іти, доки сонце не світає.

На зовні дощ з ним мої проблеми
З такими темпами мене неназдоженуть
Може я і рок слухаю дуже давно
Реп не помішає, мені якось всьо-равно

Пишу то, шо в голову мені приходить
Таке як я, більше ніхто не відтворить
Може комусь мій реп недовподоби
Але я знаю шо поклонніків много!