Лютий холод сніг жене, суворий вітер віє,
та льод у серце крижане у глибинах білих гріє.
Ти ніжно рубай ріж коли, лід плекай ти, а не зли
долю ти свою хвали, на шматки рубай
із хартви добувай...

Стережись, відпускай

Норов цей, голод цей, сяйво це, звук
він то тобі ворог, тобі він друг
більше ніж я, дужче ніж ти
льоду не перемогти

Лютий холод, дощ гірський суворий вітер віє
та лід прозорий і ламкий, то знайома нам стихія.
Ніжно рубай ріж коли, лід плекай ти, а не зли
без нього жити не змоги, на шматки рубай
із хартви добувай...