Написана дана пісня 06.11.2014 року.  

Сонце заходить, а ми ще в дорозі – 
Йдемо на вершину нову.
Не боїмося ні вітру ні грозів
ні нечисть лісну  й Сатану.
Тьма наступає, усе пожирає, 
Несе у собі вона  страх.
Та нас не чіпає і не зазіхає
Бо світло несем у  серцях.

Ми йдем до своєї цілі
І не оглядаємось назад
Позаду - темрява й могили
Попереду – квітучий сад

Лісом ідемо ми і  відчуваємо - 
 в лісі оцім не одні: 
В спину хтось дихає – точно ми знаємо 
 Мабуть, чорти лісові
Чорнії хмари, грім та удари
І дощ все сильніше паде.
Диявольські чари, потворні примари
А ми все ідем та ідем

Ми йдем до своєї цілі
І не оглядаємось назад
Позаду темрява й могили
Попереду –квітучий сад