У п’ятницю зранку я вийшов з в’язниці.
Сонце палюче ріже зіниці.
Неперерізане горло і цілі вени –
Жовте мальборо в мене в кишені.
Снайпер сидить на будівлі навпроти,
для нього вбивство – сильний наркотик,
і поки я курю, іду і теде,
снайпер на мушці мене веде.
Я приходжу додому й лягаю в ліжко,
Бог в казино розставляє фішки –
Мені випала фішка поспати,
а казимиру – мазати чорні квадрати.
сни залізають у вуха і очі,
класик казав, шо ні дня бєз строчкі.
І постійно сняться вірші мені,
Ці чорні янголи твого імені.
Вони кричать до зброї, до зброї!
Я завтра маю виступ у львові.
На моєму ліжку плями твоєї крові.
Ранок почнеться цигаркою й кавою,
Ти завжди була зі мною ласкавою,
І писати для тебе слова почерствілі –
Це наче ховати кулі у тілі.
Я хотів тебе зробити щасливою,
І коли поцілунки кінчалися зливою,
Ти мене цілувала просто у серце,
І сліди поцілунків я не можу стерти.
Без тебе сиджу у рюмці й бокалі,
В мене купа віршів і нерви зі сталі.
Вірші про тебе – для мене молитви,
Знаю, талант не можна пропити,
Не можна піти, як теща під лід,
Коли у тебе СНІД.
І постійно сняться вірші мені,
Ці чорні янголи твого імені.
Вони кричать до зброї, до зброї!
Я завтра маю виступ у львові.
На моєму ліжку плями твоєї крові.