Румба

І
Цієї зими я відгортатиму сніг
Таємно від всіх.
За енним своїм замком
Стану сама в собі двірником.
Цієї зими я відгортатиму сніг
З прибитих вагою стріх.
Сонним котам дивина,
У них від снігів не боліла спина.

Пр.
На-на-на-на-на
Звідки ця румба?
Бармен, повтори!

ІІ
Цієї зими я відгортатиму сніг
Таємно від всіх 
Їхніх
Очей, правил, бачень.
Цієї зими я відгортатиму сніг
З ранку до вечора
В поті свого молодого чола.

Пр.

Звучить румба – 
Чиясь туга.
Моя клумба –
Моя Куба.
Чиїсь синці 
Гріє шуба,
А я в принципі
Моїх два зуба
Мудрості.
Моя румба.
Пливе від стін до стін
Сумна тумба.
Бармен, повтори!