Слухай, як дерево пускає коріння
Всередині тебе, його гілля
Вигналось вгору до сонця жилами рук.
Там, на вершку, біля твого гнізда
Виростуть скоро нові міста,
Вулиці твоїх думок –мощений брук.

Приспів:
Якби ж то не земне тяжіння!
В руці –птах, а не це каміння!
Якби ж то не тут, не на цій мілині,
Ми могли б будувати в собі кораблі!
Якби ж то…

II
Дерево в тобі, п’яне від цвіту,
Тінню заступить пів мого світу
Від всевидючого ока крикливого сонця.
Весни у тобі, відживши свій вік,
Сточать з очей березовий сік,
Не ховай свого лиця!