Сьогодні вночі забрали тебе,
А я вже й забула, що ти кулемет.
Ти більше потрібен на першому фронті,
Ніж мені.
Сьогодні вночі загрюкали в двері,
І я в сніжно-білій простій сорочці
Стояла босоніж, у напівдрімоті,
У пітьмі.

Відкриваю:
Все, що ми змогли - 
Триста років
Без війни.

За очі печальні, за руки твої
Я хворим нутром полюбила тебе
І стала вся біла, і вже не марніла,
І жила.
Та в тьмяне вікно раптом впала мара,
Спроможная бити у міднії дзвони,
І всіх засліпила, на чорних вітрилах
Повела.

Відкриваю:
Все, що ми змогли - 
Триста років
Без війни.
Без війни.
Без війни.

Сьогодні вночі забрали тебе,
А я вже й забула, що ти кулемет.
Ти більше потрібен на першому фронті,
Ніж мені.