Я б за твоє життя віддав б своє, віриш?
Мені настільки важко, я хочу, щоб все змінилось,
Хочу, що б ти просто заплющила очі, щомиті відчувала що я поряд.
Сонце! Ти знаєш я не сильно віруючий, сильно грішний.
І з цим в одночас борюсь, я зараз за тебе молюсь.
Пустими словами на вітер не збираюсь кидати,
просто хвилин так п*ять з Богом поспілкуватись.
Істина в тобі, а в ній живе правда,
ти завжди усміхалася, просто не була рада.
Коли тобі брехали і ти помилялась:
кохання, подруги, алкоголь, сльози в ванній.
Ніби такі банальні і прості буденні речі,
але ти з цим трималася і мирилися доречі.
Я хочу щоб ти знала, що я завжди буду поряд,
і я не дам тобі в житті пізнати горя.

П/В.
За руку, в темноті ми по місту,
"Захисти" - ти кричиш не помітно.
Я втрачаю твій образ, чужа ти,
не зуміли ми вдох покохати.
Вже немає птахів - вони мертві,
тільки вітер гуляє по центрі.
Я втрачаю твій образ - чужа ти,
одинокими лягаємо спати.

Ти знаєш я все пам*ятаю, відраду я,
коли з тобо цілувалися, тоді дитям ще,
ти була прекрасана, ти така і зараз,
знаєш, не забути мені мрії де ми разом.
Ми вже не діти сто відсотків, так я знаю,
я хочу що б твоє обличчя радістю сіяло.
Прости мене за пізню правду,
я намагався роками сказати тобі, що закохався.
Водка, туси, клуби і дешеві шмари загоювали рани,
правда сильно набридали.
Варінатів інших я не знаходив,
сидів днями в дома, вночі в запой заходив,
зранку, коли прокидався, дзвонив до тебе,
хвилини дві почувши голос твій - я вище неба.
Я хочу, щоб ти була завжди поряд,
дивитись на зірки, біля берега моря.

П/В.
За руку, в темноті ми по місту,
захисти ти кричиш не помітно.
Я втрачаю твій образ, чужа ти,
не зуміли ми вдох покохати.
Вже немає птахів - вони мертві,
тільки вітер гуляє по центрі.
Я втрачаю твій образ - чужа ти,
одинокими лягаємо спати.