Давай виключим свiтло i будем мовчати
Про то, що не можна словами сказати.
Не можна писати, не можливо зiграти
А тiльки мовчати, тихенько мовчати.

Давай мовчати про то, шо дiвчата
Не вмiють сховати, не можуть спати.
Давай про мене i про тебе мовчати
Мовчати аж поки не захочем кричати.

Мiсяць впав, темно в кiмнатi.
Як добре, шо ти навчилась мовчати
Про то, шо нiколи не змогла би збрехати
Про то, шо нiколи менi не спитатись.

Ми будем з тобою у лiжку лежати
Лежати, як снiг, водою стiкати.
Ми будемо жадно свої сльози ковтати
А з ними слова, яких не сказати.

Давай помовчу тобi просто на вушко
Холодною стала чаєва кружка.
А ми ше маєм про, шо помовчати.
А ми ше маєм про, шо полежати.

Як свiтло проб'ється через нашi штори
Ми знову з тобою, як всі заговорим
А поки ше темно є в нашiй кiмнатi
Давай з тобою будем просто...