Пам'ятаю той день , як сьогодні.
Я гуляв парком, йшов теплий літній дощ.
І раптом , я побачив Тебе, лише на мить.
Але цієї миті для мене було достатньо.

Краплі дощу на твоєму обличі.
Я так хочу бути до Тебе ближче.
Твій ніжний стан з розуму мене зводить.
І зупинився час..

Ти - наче примара.
Бажаю відчути Твій дотик, Твій погляд.
Але це неможливо...

Кожного ранку ми б прокидались разом,
Радіючи дню, і керували б часом.
Лише ТИ і Я - цього б на м було достатньо..
Але це не можливо, бо..