у кожного листя -
свій час стати птахою,
піднятись у вирій
над жалями і страхами.
шукаємо весну
в серцях, покритих льодом.
і, може, я засну - 
пірну вглиб у воду...

//час летить шалено -
вгрузаю в землю.
на мої рамена
паде сонце темне.
повернулось листя,
скалічене, стражденне,
світ розбудить свистом,
ляже біля мене//

у мене безсоння,
звучать пташині весни.
і світло не потоне,
бо сонце воскресло...
проростає листя,
видовжуються кроки.
полечу у вирій - 
відшукати спокій.