Уродила мене мати
 На Святу неділю,
 Уділила гірку долю –
 Нічого не вдію.

 Посилає жито жати
 На нивку чужую:
 – Іди, доню, роби, доню,
 Добре тобі буде.

 Ой роблю я, моя мати,
 Робота не мила,
 Кажуть люди на сироту:
 Сирота лінива.

 І роблю ж я, моя мати,
 Роботу нізащо,
 Кажуть люди на сироту:
 Сирота ледащо.

 Чи ти ж мене, мати,
 У руті купала,
 Купаючи, проклина
 Щоб долі не мала?

 Купала ж я, доню,
 В червоній калині,
 Дарувала щастя-долю
 Я своїй дитині.

 Купала ж я, доню,
 В кучерявій м’яті,
 Дарувала щастя-долю
 Своєму дитяті.