Цілуй мене, не давай
Гірким злетіти словам.
Що, як сьогоднішній страх
Реальним стане на днях?
Тримай мене, обіймай
Тепер…

Що пір'я проти меча?
Людина – з воску свіча,
Так само, як і любов,
Їх смерть приходить з небес,
та смерть, що з небес, - та ж сама смерть.

Я не хочу жити без тебе.
Я не хочу жити без тебе.
Я не хочу жити без тебе.
Я не хочу жити без тебе.

Для тих, у кого серця
осінній відчай просяк,
весняна ніжна трава 
лише у віршах жива.
А нині й вірші мовчать – 
як шкода.

Що, як усе – тільки мить,
нікому вічно не жить,
зітреться краса,
відвага згорить,
і залишиться могила сама?

Я не хочу жити без тебе.
Я не хочу жити без тебе.
Я не хочу жити без тебе.
Я не хочу жити без тебе.