Мій коханий, синьоокий, ти спитай у гір високих,
 Ти спитай про мене в лісу і звільни мене.
 Мій коханий, синьоокий, ти спитай у рік глибоких,
 Ти спитай про мене в квітів і звільни мене,
 Мій милий!

 Як спитаю я у неба – зорі заздрять вже про тебе,
 Про кохання повні скрині і красу твою.

 Мій любий!

 Як в людей мені питати: чи мені тебе кохати?
 Ти не слухай, що ніколи не знайду тебе!

 Мій соколе, синьоокий, ти спитай шляхів широких,
 Ти спитай про мене поля і звільни мене!

 Через гори і рівнини, через ночі через днини,
 Я іду до тебе мила, щоб знайти тебе!

 Мій милий!

 Скаже місяць все про тебе.
 Він сховає сонце й небо, він закриє степ і гори – не знайду тебе.
 Мій милий!

 Як спитаю я у неба: хто мене сховав від тебе?
 Я з відчаю світ підпалю, щоб знайти тебе!

 Скаже місяць все про тебе.
 Він сховає сонце й небо,
 Він закриє степ і гори – я знайду тебе!