Кімната кривих дзеркал

Цей світ втратив те,що так тримав…
Натомість маємо салон кривих дзеркал
Індивіда роздути? В чому проблема
Встань перед дзеркалом в позу яку треба
Де не має душі – уява намалює,
І сказати навчать так, що весь світ почує
Серце і розум тепер не головне
Виправить все дзеркало криве
Що стало зараз рефлексом сприйняття
Гроші правлять світом,не ціниться життя
Таланти і думи й звичайні перехожі
Все своє замінили цінності ворожі
Здається, говорю це все просто намарно
Кому погано тому в дзеркалі типу шикарно
У кого навпаки… Візьміть це до уваги
Світ поспівчуває і обсипить дарами…
Бабусі що під церквою просить кусень хліба
Подушкою служить порвана валіза
Проігонориш її дорогою з роботи
Й заведеш мотор своєї за мільйон тойоти
А мають цінитися риси оті
Що бачить дзеркало в ванній на стіні
Яке не змінить вас ні обличчям ні словом
Що зустріне зранку зі снів кольорових
Порадує хвилинами щирої надії
І відпустить знову чинить скверні дії…
Чи не соромно буде в кінці життя
Визнати оте давно втрачене я?

Набридло гуляти в цій кімнаті сміху
Де зміна індивіда дає потіху
З права і з ліва дзеркала на стіну
Більше загублю ніж для себе знайду
Сам собі не вірю, по вуха в брехні
Щирість за жарти сприймають усі…
Признання від разу так звані друзі
Виставлять на осуд про тебе на Ютубі
Залишається вірити лише тому
Кого давно повісив у ванні на стіну
Коли погано чи зранку чи навіть у ночі
Цінить завжди переваги твої
І в дивній кімнаті кривих дзеркал
Вкаже те, що давно шукав
І пощастить тобі коли знайдеш людину
Що сприйме тебе, наївну дитину
Буде з тобою  в горі й в біді
Прощатиме промахи й поразки твої
Не відступиться від тебе у важку хвилину…
Й ти обереш її для себе єдину
Бо мають цінитися риси оті
Що бачить дзеркало в ванній на стіні
Яке не змінить вас ні обличчям ні словом
Що зустріне зранку зі снів кольорових
Порадує хвилинами щирої надії
І відпустить знову чинить скверні дії…
Чи не соромно буде в кінці життя
Визнати оте давно втрачене я?