Звідки взялось небо? Звідки взялись зорі?
Звідки взялись ріки і моря?
І куди прямують, білі й чорні хмари?
Звідки взялись дощик і гроза?

Приспів:
Ти скажи, скажи, звідки взялись я і ти?
Ти скажи, скажи, звідки взялись я і ти?

Звідки взялись риби, пташки і звірята?
Звідки взялись квіти і трава.
Звідки взялись гори, гори і долини?
Звідки взялись села і міста?

Приспів

– Звідки це взялося? Звідки з’явилося?
Ти скажи де воно взялося? І куди поділося?
Поясни де пропало, де згубилося? І те, що було,
воно зникло кудись, десь попливло! Як прийшло, так і пішло.
Ви скажіть, поясніть, як розшукати його,
де знайти, як пройти, де воно це, що саме воно!
По краплинці збирав, по крихті складав,
все, що мав, все, що мав, геть усе всім роздав!
Але це не біда, в землю впало зерно, і зерно проросло.
У цьому зерні: міцний потиск рук веселих друзяк,
ніжний усміх гарненьких дівчат,
натхнення, кохання, літо, зима, пісень цілий сад,
І те, чого тут нема.
І закрутилось, і загуло, все тепер перемінилось
і вже не буде як раніше було.
Закипіло життя, зрушилось все і завертілось,
і тепер неодмінно буде так як хотілось!

Звідки взялись вірші? Звідки взялись пісні?
Хто придумав скрипку і смичок?
Де взялась ненависть? Хто нам дав кохання?
Ти без нього дурень, з ним ти дурень вдвох.

Приспів (2)