Ганс: Я ніколи не відвернусь.

Анна: Не проти, якщо це прозвучить шалено?

Ганс: Нехай шалено!

Анна: Усе життя на мої двері замок хтось чіпляв,
я не вірила що я полюблю.

Ганс: Я думав про те саме, тому що я усе життя свого десь місця шукав. І зрозумів чи підказало шоколадне фондю.

Анна: Це воно (Ганс:Це воно моє місце). Обличчя це.

Ганс і Анна: Я сміятись ладен (ладна) на все життя немов все одімкне любов!
Буде так знову і знов. Я віддаю любов мою, мою, мою, мою. Все одімкне любов.

Ганс: Якесь послання.

Анна: Що?

Ганс: Ми майже одна ком...

Анна: ..Панія!

Ганс: Ти вкрала в мене з язика!

Анна і Ганс: Я вперше бачу щоб хтось думав те що й я! Цур! Цур два! Синхронність це розумова кохання передумова. 

Ганс: І ти!

Анна: І я!

Анна і Ганс: Ми як голуби! (Ганс: Прощавайте.) (Анна: Прощавайте.) Минулі жалі. За водою серце відійшло. Все одімкне любов! Буде так знову і знов. Я віддаю любов мою, мою, мою, мою! Буде так знову і знов.

Ганс: Хай це прозвучить шалено...

сміх

Ганс: Вийдеш за мене?

Анна: Прозвучить іще шаленіше, так!