У офисі перерва
Ти голодний як пес.
В очах моргає
Надпис:»Я похавал би десь»
I раптом запах чебуреків
По-шпионські лізе в ніс.
I ти по головах людей
На запах цей біжиш.
Влітаеш у кафе
Готовий з`їсти слона.
I тут перед тобою
є китайська стіна.
Стоить офиціантка
Шостий розмір душі.
I дуже елегантно поїдає лаваші.

Приспів:

I ніби далека,і ніби близька.
Дівчина з кафешки на метро «Лебидська»
I ніби солодка,і ніби гірка.
Дівчина з кафешки на метро «Лебидська»
I ніби висока,і ніби низька
Дівчина з кафешки на метро «Лебидська»
I ніби глибока,і ніби мілка
Дівчина з кафешки на метро «Лебидська»

Ти заглядаеш їй у очі
Просиш:»Дайте мені»
I голосно ковтаеш
Біля дами слюну.
I вона граціозно витірає
Руки о халат.
I пропонуе для разминки
Пиво та салат.
Вона чуть више i ти дивишься
їй просто в декольте.
А дiяло в таких умовах
Діло не просте.
I ти витягуеш все тіло
I на пальци стаеш
Ломаеш ноги куд паде
I ти питаеш:»Де ти живеш?»

Приспів:

I ніби далека,і ніби близька.
Дівчина з кафешки на метро «Лебидська»
I ніби солодка,і ніби гірка.
Дівчина з кафешки на метро «Лебидська»
I ніби висока,і ніби низька
Дівчина з кафешки на метро «Лебидська»
I ніби глибока,і ніби мілка
Дівчина з кафешки на метро «Лебидська»

I ніби далека,і ніби близька.
Дівчина з кафешки на метро «Лебидська»
I ніби солодка,і ніби гірка.
Дівчина з кафешки на метро «Лебидська»
I ніби висока,і ніби низька
Дівчина з кафешки на метро «Лебидська»
I ніби глибока,і ніби мілка
Дівчина з кафешки на метро «Лебидська»