Моя тінь від страху загубилась
У відбитку неонових ламп,
Моє серце від страху забилось,
На ньому наклали асфальтовий штамп.
Я не знаю, у кого спитати,
Всі довкола бездонно німі,
Всі тікають у офісні грати і чекають,
Коли життя промайне у вікні,
Промайне у вікні...

Приспів:
Цей неоновий світ,
Не хочу тонути,
Відкривати йому
Скарбницю своєї душі!
Лиш у мені залишиться вити
Прикрощів кинутий звір!

Моя суть це життя Інтернету,
І любов це хімічний процес,
За хвилину побачу планету,
Не можу побачити власних думок...
Мої сни це хвороба безсоння,
Моя їжа – таблетка для сну,
Мої друзі це коло сторонніх,
Моя мрія –
О, Боже, коли ж я повітрям дихну?..
Повітрям дихну!..

Приспів.

Звір!

Я боюсь свого рідного міста,
Цих сірих осель,
Боюся нудьгою осісти...
І все боюся, що я онімію,
Стану таким, як завжди!

Приспів.

Кинутий звір!