Тихо на мить,
Не спить
Кольоровий Киць…
Мружить зелене око – не ворухнись!
Сутінь лякає
Тих, хто буває
Чорним чи білим вдень.
Киць твердо знає,
Коли воно буде.
Вранці й під вечір світ кольорів нічий,
Не розірвати – тишком собі мовчи.
Ніч буде після,
День вже за містом –
Сутінь межу веде…
Киць проводжає
Ще один білий день

Пр: Світ чорно-білих істот,
Кольорові табу –
Або день, або ніч.
Ти – або щось, або хтось,
Пригадав чи забув,
Або так, або ні.
Слід нафарбованих вій –
Випадково чи твій?
Чорна туш на перуці білій…
Киць приховав кольори,
Аби не вмили…

Сонце зника
Й ляка
Чорно-білий світ.
Лапи вмиває чорний чи білий кіт.
Ще дві години –
Й сутінь загине –
В очі їй не дивись…
Часу не гає –
Жде Кольоровий Киць.
Світло пильнує,
Чим ми існуєм вдень.
Світло шпигує,
За нами тінь веде.
Ніч все ховає,
Не залишає
Жодних дрібних розмов…
Киць Кольоровий проти таких умов!