Під солом'яним дахом
Спинився час,
В хаті край Богуслава
Накрило нас.

Світ навколо
Прийняв зілля спокуси,
З Дону додому
Козак вернувся.

З Дону додому прийшов козак,
Далося кохання йому взнак.
Пустила дівчина коня в мак,
На ньому поставила свій знак.

Приспів:
Козакове тіло цілувала дівчина,
Молоко зелене своє діло робило.
Кохання, кохання — Бог дав, Бог взяв,
До його престолу козак душу поклав.
Козакове тіло цілувала дівчина,
Молоко зелене своє діло робило.
Кохання, кохання — Бог дав, Бог взяв,
До його престолу козак душу поклав.
Богуслав! Богуслав!

Видіти Бога, людям нелегко,
Світ нечестивий котиться в пекло.
Лишень кохання голову збудить,
Але востаннє щастя не буде.

З Дону додому прийшов козак,
Далося кохання йому взнак.
Пустила дівчина коня в мак,
На ньому поставила свій знак.