Заснули мальви біля хати,
 Їх місяць вийшов колихати.
 І тільки мати не засне,
 Мати не засне, —
 Жде вона мене.
 І тільки мати не засне,
 Мати не засне, —
 Жде вона мене.

О, мамо рідна, ти мене не жди,
 Мені в наш дім ніколи не прийти.
 З мойого серця мальва проросла
 І кров’ю зацвіла.

Не плач же, мамо, ти ж бо не одна,
 Багато мальв насіяла війна.
 Вони шепочуть для тебе восени:
 — Засни, засни, засни, засни.

У матерів є любі діти,
 А у моєї - тільки квіти.
 Самотні мальви під вікном,
 Мальви під вікном
 Заснули вже давно.
 Самотні мальви під вікном,
 Мальви під вікном
 Заснули вже давно.

Як зійде сонце — вийди на поріг,
 І люди вклоняться тобі до ніг.
 Пройдися полем — мальви буйних лук
 Торкнуться твоїх рук.

Життя — як пісня, що не віддзвенить.
 Я в мальвах знов для тебе буду жить.
 Якщо ж я ласку не встигла принести —
 Прости, прости, прости, прости.