УКРАЇНО, Свята Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітрів кавказьких, шумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріумфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських дзвонів, нехай душа моя в Тобі відродиться, славою Твоєю опроміниться, бо Ти, Пресвята, – все життя моє, бо Ти – все щастя моє. 
Задзвони мені брязкотом кайданів, скрипом шибениць в понурі ранки, принеси мені зойки катованих у льохах, у тюрмах і на засланнях, щоб віра моя була гранітом, щоб росло завзяття, міць, щоб сміло йшов я в бій, так як ішли герої за Тебе, Свята, за Твою славу, за Твої Святі Ідеї, щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром, Крутами, в Кінгірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної Революції – полковника Євгена Коновальця, Басарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа і тисяч інших незнаних нам, що їх кості порозкидані або тайком поховані. 
Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму, страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, в серці замешкай моєму! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних чинів. Для Тебе в чинах тих хай знайду я смерть, солодку смерть у муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, Відвічна Україно, СВЯТА, МОГУТНЯ і СОБОРНА!