Копав, копав криниченьку
Неділеньку-дві…
Любив козак дівчиноньку
Людям - не собі!
Ой жаль, жаль

Не помалу,
Любив дівчиноньку змалу,
Любив дівчиноньку змалу,
Любив, та й не взяв.
Ой жаль, жаль

Мені буде -
Візьмуть її люди,
Візьмуть її люди -
Моя не буде!
Ой жаль, жаль.

А вже тая криниченька
Замулилася.
А вже тая дівчинонька
Засмутилася.
Ой жаль, жаль

Не помалу,
Любив дівчиноньку змалу,
Любив дівчиноньку змалу,
Любив, та й не взяв.
Ой жаль, жаль

Мені буде -
Візьмуть її люди,
Візьмуть її люди -
Моя не буде!
Ой жаль, жаль.

А вже з тої криниченьки
Орли воду п'ють…
А вже мою дівчиноньку
До шлюбу ведуть.
Ой жаль, жаль

Не помалу,
Любив дівчиноньку змалу,
Любив дівчиноньку змалу,
Любив, та й не взяв.
Ой жаль, жаль

Мені буде -
Візьмуть її люди,
Візьмуть її люди -
Моя не буде!
Ой жаль, жаль.

Один веде за рученьку,
Другий - за рукав,
Третій стоїть, гірко плаче -
Любив та не взяв.
Ой жаль, жаль

Не помалу,
Любив дівчиноньку змалу,
Любив дівчиноньку змалу,
Любив, та й не взяв.
Ой жаль, жаль

Мені буде -
Візьмуть її люди,
Візьмуть її люди -
Моя не буде!
Ой жаль, жаль