Тримай своє щастя в коробці
Бо люди лихі створіння.
Звинуватять тебе у підробці,
Закидають у нього камінням.
Спантеличать лише і розгублять
Просто так, немов ненароком
Через деякий час приголублять
Лицемірячи знов крок за кроком.

Приспів
Заховай його десь у куточку
Дивна тінь щоб його зберігала
Та закутай у теплу сорочку
Що її ніжно ніч цілувала
Щоб плекати мов білу ворону
Серед тисячі поглядів диких
Зруйнувати б складну заборону
Задля чутності митей великих

Ти не вір у їх трактування
Дивних збігів життєвих обставин
Вдай бажане для них здивування
Бо для них це одна із цікавин
Та й забудь все зніми окуляри
Ще начеплені ними за вчора
От такі то у нас екземпляри
Спантелич їх - влаштуй непокору.