Із долини на горбок
Ходить Вечір-Вечорок,
Кличе Темряву-Темноту, 
Щоб ставала до роботи:
На лугах траву росити,
Діткам гарні сни носити, 

І річки, і береги –
Все темнити навкруги!

Як це вчув малий комарик –
Засвітив собі ліхтарик.

Як це вчула в небі птиця –
Засвітила круглий місяць.

Світлячок на квітку всівся –
Сам від себе засвітився!

Знов з долинки на горбок
Вийшов Вечір-Вечорок 
Та й гадати сів на пень:
– Чом це світло, як удень?!