Ой у лузі та ще й при березі
Червона калина...
Породила молода дівчина
Хорошого сина.
Породила молода дівчина
Хорошого сина. 

Вона його та ще й породила
В зеленій діброві,
Та не дала тому козакові
Ні щастя, ні долі,
Та не дала тому козакові
Ні щастя, ні долі, 

Та й не дала тому козакові
Ні щастя, ні долі.
Тільки дала тому козакові
Та чорнії брови.
Тільки дала тому козакові
Та чорнії брови. 

«Було б тобі, моя рідна мати,
Цих брів не давати,
Було б тобі, моя рідна мати,
Щастя-долю дати!
Було б тобі, моя рідна мати,
Щастя-долю дати!» 

Розвивайся а ти, сухий дубе, —
Завтра мороз буде!..
Собирайся, молодий козаче, —
Завтра похід буде!
Собирайся, молодий козаче, —
Завтра похід буде! 

«Я морозу та ще й не боюся, —
Зараз розів’юся!»
«Я походу та ще й не боюся, —
Зараз соберуся!..
Я походу та ще й не боюся, —
Зараз соберуся!.. »