Дивлюсь на тебе через скло 
Скільчи часу всже пройшло 
О боже, це наче вічність
Не дивишся у вічі. 

І я наче увісні
Сиджу я у твоїй голові

Як почуття?
Мое питання
Та я забув
Твій вибір це Ігнорування

И як щось на кшталт душі
Стае лахмітям і
Лишившись як старі ляльки ,забуті мрії то нетреба і надії 
Й доки дивишся на світ 
Й те шо бачила
Запамьятай у склі то є я

Приспів 

Чи правда це?
Чи це реально?
Це эпыдемія фальшивих лиць, все навкруги псуючих лиш
Якщоб від сердця йшло, війни вже б не було
Ти лиш послухай тишу
Замість голосу и крику
Мабудь вирішиш собі
Що то е інший світ
Не це бо кажень день бачиш ти