А я жіночка нівроку, кучерява гладка,
Високая чорноброва, звати мене Гапка.
А у мене чоловічок, маленький як вінчик
Як захоче цілуватись, то стае на стільчик.
Чоловічку дорогенький, коли твоя ласка,
Цілуй мене милуй мене, бо я твоя Гапка.
Як не будеш цілувати, буде тобі біда,
Як не будиш милувати, піду до сусіда.
Прийшла прийшла до сусіда, стала на помості,
Ой сусіде Дермидоньку, прийми Гапку в гості.
Ой сусіде Дермидоньку, мало я не вмерла,
Затопи скоріше баню, бо я зовсім змерзла.
Стало сонечко сідать, настав вечір наступать,
Стала баня топитися, стало Гапку припікать.
Ой сусіде Дермидоньку, дай мені пораду,
Пече пече мене Гапку, спереду і с заду.
Тікай тікай швидши Гапку, навіщо тобі баня,
Бо без жінки чоловік, несе розтирання.
Несе несе чоловік, дубовеє сало,
Як змастив він мене Гапку, мало я не впала.
Як тікала через тин, через перелази,
Мастив иене чоловік, ще чотири рази.
Не дивуйтесь добри люди, що я така гладка,
Всюди туди повернуся, бо я таки Гапка.