1. Простір серця неосяжний, світ великих таємниць,
Не існують тут кордони, смуги болісних границь. 
Це є храм Святого Духа, Сина дім, що так терпів.  
Щоб я при Отця престолі переможцем славним сів. 

Пр. Віра хай несе незрячих наче мати на руках.
Чуємо в серцях дитячих стук того, хто при дверях.
Отже я тепер приймаю Сина Божого, Христа,
Як Спасителя і Бога, Господом мого життя.

2. Простір серця наповняє голосів небесних спів.
Клубочиться і кружляє фіміам моїх молитв.
Запашний буханець хліба, пломінь міріадів свіч
Ось невдовзі, незабаром всі побачать віч-на-віч.

3. Простір серця прагнув пити, доки Бог не втамував,
Зустрічаю промінь світла, котрий вмить зацарював.
Світло і вода зустрілись в семиколірнім мості.
Що єднає землю з небом, як веселка радості.

4. Простір серця завмирає чутна бо його хода
Силоміць Господь спасає вбогістю свого хреста.
Неспокійне моє серце, доки в Бозі не спочне,
Отже, Господом і Спасом ісповідую Тебе.