Слався, Церкво – наша Мати,
Богом зроджена Дівиця!
Урочисті Твої шати, 
Ти – Слугиня і Цариця!  

Неба скроплена росою,
Повні вод Твої джерела!  
Цар захоплений Тобою, 
В танці радісна, весела! 

Ми – Твоє живе каміння,
Зібране з долини горя, 
Кожне з нас дорогоцінне,
Позолочене любов’ю! 

Сяє Трійця – Бог любові;  
В світлі Божому Марія;
Сонм святих неначе зорі,
Буть між ними: наша мрія! 

Тож хвала Отцю і Сину,
І взаємній їх Любові, 
Бо ж у славі Твої діти,
Церкво, ввірена Петрові!