Корабель.
1.В морі тоне корабель
На холодній глибині.
Мільйони там людей
Пливли до кращих берегів

Як не дивно, але першим з корабля тікає капітан
Від халатності якого все тріщить по швах
І не вкладається ніяк у моїй голові
Чому не людьми, а золотом набиті шлюпки на воді
Скажіть мені?
Приспів:
А ми збудуєм зі скель новий корабель,
Весла з надій, вітрила із мрій!
А ми почнемо з нуля, як справжня сім’я
Забути цей сон, будь же схильний до нас Посейдон! Посейдон!
2. Ворожі чайки на борту
Клюють знесилених людей.
Ми корабель відстоїмо, 
Як не собі то для дітей.
І я радію що від нас втекли усі щури
Головне аби на камбузі нових не завели.
І ті щасливі береги було не марання,
Адже великому судну велике плавання, далеке плавання.
Приспів:
А ми збудуєм зі скель новий корабель,
Весла з надій, вітрила із мрій!
А ми почнемо з нуля, як справжня сім’я
Забути цей сон, будь же схильний до нас Посейдон! Посейдон!
3. Я побажаю кораблю прийти в потрібний порт, 
І, щоб в його каютах завжди панував комфорт
І в широті одній не плавати з брудним судном,
Де за штурвалу ледь видніється маленький гном, брехливий гном!
Будь же схильний до нас Посейдон! Посейдон!