Кожен раз я себе питаю -
Коли скінчиться це кіно?
Коли нарешті я поміняю
Моєї душі розбите скло?
Коли проб'ються рядки надії,
Такі легкі, такі крихкі?
Це лиш м'які примари-мрії,
Це недописані думки.

Приспів:
Я хочу бути вільним
Від себе і тільки так!
Злітати птахом в небо
І в небі забути страх!
Я хочу бути вільним
Від себе і назавжди!
Злітати птахом
І не боятись висоти!

Дивуєшся кожному кроку
І рік за роком ідеш,
Не хочеш знати - для чого,
Що і куди несеш.
Коли проб'ються рядки надії,
Такі легкі, такі крихкі?..
Це лиш м'які примари-мрії,
Це не дописані думки.

Приспів. (2)

Я хочу бути вільним
Від себе і тільки так!
Злітати птахом в небо
І в небі забути страх!