Служив козак при війську, мав років двадцять три,
Любив він дівчиноньку і з сиром пироги.

Приспів
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви:
Любив козак дівчину і з сиром пироги.

Ішов він раз по стежці із лісу темного,
І стрінув він дівчину, що несла пироги.

Дівча моє хороше, чи знаєш мої сни,
Що я Тебе кохаю і з сиром пироги.

Дівчина як почула козацькі мрії-сни,
Відразу запросила на свіжі пироги.

І як вони діждались щасливої пори,
Вона його цілує, а він їсть пироги.

Та раптом із-за лісу взялися вороги,
То й хлоп, що був козаком сховався в бур'яни.

А то були мисливці, ніякі вороги,
Взяли собі дівчину і з сиром пироги.

А хлоп гірко заплакав, о люті вороги,
Візьміть собі дівчину - віддайте пироги.