музика Григорія Верьовки
слова Сергія Воскрекасенка

Я шахтарочка сама
Звуть мене Маруся.
В мене чорних брів нема
Та я не журюся.

Шахтарочка молодесенька,
В мене чорних брів нема
Та я не журюся.

Невродлива я дарма
Та до праці звична.
І дружу я з усіма,
Бо я симпатична.

Шахтарочка молодесенька,
І дружу я з усіма,
Бо я симпатична.

Машиністом я роблю
На електровозі
І лінивих не люблю
В себе на дорозі.

Шахтарочка молодесенька,
І лінивих не люблю
В себе на дорозі.

Хтось мене бува лайне,
Скаже: “Ти сварлива”,
Але люблять всі мене,
Бо я справедлива.

Шахтарочка молодесенька,
Але люблять всі мене,
Бо я справедлива.

Критикуй ж мене саму,
Критика не сварка
Я свою вину прийму –
Адже я шахтарка.

Шахтарочка молодесенька,
Я свою вину прийму –
Адже я шахтарка.

А коли вини нема,
То скажу по волі:
“Бачу правду я сама,
Бо я у комсомолі”.

Шахтарочка молодесенька,
“Бачу правду я сама,
Бо я у комсомолі”.

Невродлива я дарма,
Але симпатична.
Знаю добре це сама,
Бо самокритична.

Шахтарочка молодесенька,
Знаю добре це сама,
Бо самокритична.

Я шахтарочка сама
Звуть мене Маруся.
В мене чорних брів нема
Та я не журюся.

Шахтарочка молодесенька,
В мене чорних брів нема
Та я не журюся.

Шахтарочка молодесенька,
В мене чорних брів нема
Та я не журюся.