На світі є багато непройдених доріг,
Та лиш одна додому повертає,
Там у садочку хата, неначе оберіг,
Вона усе життя мене чекає.

Приспів:
Там яблунька цвіте, мене у сад веде
Мого дитинства стежечка знайома,
І завмирає світ, бо не бува ніде
Мені так гарно, як у себе вдома!

Життя моє складають дороги і пісні,
Та не боюся я лихої втоми,
Бо серце зігріває усе життя мені
Моя дорога, що веде додому.

Приспів

Я знову від’їжджаю в далекії краї
Та серце на Вкраїні залишаю,
Бо там моя калина і клекіт журавлів
І хата, що завжди мене чекає.

Приспів

І завмирає світ, бо не бува ніде
Мені так гарно, як у себе вдома... (3)