Ой у саду ружа посаджена, 
Каже хлопець, же я не червена. 
Та най каже, а я не журюся, 
Кому мила, тому сподоблюся. 

Не кладу на личко червенило, 
Мене в поли сонце припалило, 
Припалило спереду і збоку, 
А я собі дівчина нівроку. 

Мене мати в плахті колихала, 
При кирниці кождий день купала. 
Ой купала та й забула втерти, 
Буду файна до самої смерти.