Фрагменти Минулого (Active rec.) (исполнитель: MC O$kaR)
Я забуду ті дні, так чисто з принципу. Одну принцесу для якої, я не стану принцом. Тих друзів старих, що називали мене братом, Знаю: наше життя великий п’яний спектакль! Людська істота, за своєю суттю легковажна, будує власні мрії, як Творець, не уважно до чого небудь випадково, себе та й прив'яже, от тоді крутись як хочеш, заганяй Джина у пляшку! Спочатку все прекрасно, знаєш, як у Шекспіра? Спільні вечори, романтика, ці білі квіти… Години в телефоні, ми ж були такі наївні, Обіцяли гори щастя, як дитина, тупо вірив! Не такий як колись, народився оптиміст знов спотикався, бив коліна, та не йшов уже на сміх той, стрілка на стіні біжить, наче стара колісниця, моя згадка про минуле, не дорожче ніж повітря, ланцюги на зап’ястях, ключі потонули вже, не під владний дрібним чарам, я окови розіб’ю ті! А як вб’ють вином отруйним - між іконами постану, Щоб позбутися гріхів, мало стерти власну пам'ять! (Приспів) Я забуду ті дні, так чисто з принципу. Одну принцесу для якої, я не стану принцом. Тих друзів старих, що називали мене братом, Знаю: наше життя великий п’яний спектакль! Пацани, для вас куплет цей, ми по п’яні всі герої, Брат за брата рве сорочку, хоч боїться виду крові! Їх багато, він дав задню, ось лежу на полі бою… Та болять не синяки - душа тіло сильно томить! На фундаменті моменти, ті що так колись плекали, Як по контуру обличчя - чужі сльози пеклом стали! Лавою текли до долу, щоб розплавити кайдани, Та структура не з металу, там молекули кристалів! Пам’ятаю слова батька: «Не вір сину, цьому світу! Тебе зрадять ще не раз!» Я в шістнадцять був наївним! Надто пізно зрозумів: досвід бере свою плату, Вчинки не вернеш на зад, краще бути протестантом. Хочеш - кайся, твоя воля, але тільки гордість в серці, Не дозволить визнавати, підсипай ще більше спецій.. Я забуду й піду дальше, в нас усіх різна дорога, Бережи своє здоров’я, як то кажуть іди з Богом! (Приспів) Я забуду ті дні, так чисто з принципу. Одну принцесу для якої, я не стану принцом. Тих друзів старих, що називали мене братом, Знаю: наше життя великий п’яний спектакль!